call
(044) 459-70-17, (067) 549-70-17
place
м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5
Дивитись на мапi

Пацiєнту

Напрямки лiкування i дiагностики, послуги, лiкарi, записатися на консультацiю

Лiкарю

Клiнiчнi пiдроздiли, спецiалiсти, порядок направлення

Науковцю

Наукове спiвробiтництво, клiнiчнi дослiдження, спецiалiзована рада
Отдел иммунологии
ВIДДIЛ IМУНОЛОГIЇ

Науковий керівник – доктор біол.наук, професор Т.I.Гавриленко

Відділ організовано в 1994 р.

Імунна система це сукупність органів, тканин, клітин, які забезпечують захист організму від чужорідних агентів та контролюють його гомеостаз. Основна її мета нейтралізація та руйнування тих антигенів, які стимулюють імунну відповідь. Знищенню імунною системою підлягає генетично чужорідне: молекули інших організмів, мікробні клітини, пошкоджені клітини власного організму. Для успішної реалізації своєї функції в процесі еволюції сформувалися механізми специфічного розпізнавання та знешкодження чужорідних структур. Розрізняють імунітет природний (вроджений) і набутий (адаптивний). Імунна система контролює сталість клітинного і гуморального складу організму. До імунокомпетентних клітин належать лейкоцити –лімфоцити, моноцити/макрофаги, гранулоцити. Гуморальний імунітет включає B-лімфоцити, що продукують різні класи імуноглобулінів/антитіл, а також білки, які секретуються клітинами імунної системи при їх специфічній активації (інтерлейкіни, хемокіни, ростові фактори і ін.).

Головною метою імунної відповіді є нейтралізація можливого шкідливого впливу антигена і в кінцевому результаті – повне звільнення організму від нього (елімінація антигена). Ефективна реалізація захисних функцій імунної сиситеми призводить до формування імунітету до певних антигенів, а порушення її функціонування – до розвитку імунопатологій.

Залежно від стану організму та його властивостей імунна відповідь має свої особливості.Визначення стану імунної системи допомагає оцінити стан пацієнта, тяжкість та прогноз захворювання, динаміку лікування.



Основний напрямок роботи відділу – вивчення ролі показників клітинної, гуморальної ланки імунної відповіді, факторів вродженого та набутого імунітету, рівня імунозапальних реакцій у хворих з коронарогенними та некоронарогенними захворюваннями.

Для реалізації зазначених програм проводяться комплексні імунологічні дослідження по визначенню субпопуляційного складу лімфоцитів (проточний цитофлюориметр BECMAN COULTER) та їх проліферативної здатності (в реакції балсттрансформації),функціонального стану фагоцитуючих клітин (нейтрофілів та моноцитів) – основних клітин вродженого імунітету, які є пусковими факторами запального процесу, рівня про- та антизапальних цитокінів (ФНО-α, IЛ-1, IЛ-4, IЛ-6, IЛ-10), хемоатрактантів (IЛ-8, МСР-1), молекул адгезії (IСАМ, VCAM), маркерів дисфункції эндотелію (ендотелін, СЕФР).

Відділ займається визначенням наявності аутоімунізації організму хворого по рівню сенсибілізації імунокомпетентних клітин до тканинних гомогенатів (з міокарда, аорти, клапанів серця, щитовидної та підшлункової залоз, печінки, легенів, синовіальної оболонки суглобів), а також гуморального аутоімунного компонента за наявністю антитіл до різних білкових антигенів (наприклад, АНА, анти МПО, SS-A , Scl-70, SS-B, АМА, ін)

Відділ має можливість проводити дослідження будь-яких факторів, що визначаються імунологічними методами, зокрема імуноферментним аналізом (наприклад, інфекційні чинники, гормони, ферменти, алергени та інші фактори) та проточною цитофлюориметрією (наприклад, різноманітні кластери диференціації клітин).