Відділення клінічної фармакології та фармакотерапії

Науковий керівник: доктор медичних наук
Кожухов Сергій Миколайович.

Відділ клінічної фармакології  було створено за ініціативи акад. М.Д.Стражеска у 1936 р., його керівником став проф. В.А.Ельберг. З 1930 по 1979 р.р. керував відділом проф. А.Л.Міхньов. Провідним завданням на той час було вивчення і апробація нових лікарських засобів як вітчизняного, так і закордонного виробництва. У 1991 р. було організовано відділ фармакотерапії, а з 1992 р. відновлено відділ клінічної фармакології.

Напрямками роботи відділу фармакотерапії були розробка нових методичних підходів до діагностики структурно-функціональних змін серця у хворих з набутими вадами серця, корекція порушень ритму серця та лікування серцевої недостатності, клінічної фармакології — вивчення нових вітчизняних препаратів, математичне моделювання фармакокінетичних та клініко-фармакологічних процесів. З 1995 р. по квітень 2011р. відділ клінічної фармакології очолював проф. О.П.Вікторов. Основними напрямками наукової роботи були: дослідження в галузі клінічної фармакодинаміки та фармакокінетики лікарських засобів; вивчення механізмів виникнення, розвитку та профілактики побічних реакцій лікарських засобів; впровадження в медичну практику сучасних технологій щодо контролю за ускладненнями фармакотерапії. З 1995 по 2011 р.р. на базі відділу функціонував підрозділ фармакологічного нагляду ДП «Державний експертний центр МОЗ України».

Науково-експертна діяльність центру була спрямована на створення та розвиток в Україні системи державного контролю за ефективністю та безпечністю лікарських засобів в умовах реальної клінічної практики. Співробітники відділу приймали участь в розробці нормативних документів МОЗ України, зокрема стосовно впровадження в охорону здоров’я України системи фармнагляду — системи спонтанних повідомлень про побічні реакції лікарських засобів.

У 2000 р. в складі відділу клінічної фармакології була заснована лабораторія клінічної фармакокінетики, на базі якої у 2006 р. було створено лабораторію Державного фармакологічного центру МОЗ України. Задачами підрозділу було здійснення державного контролю за біоеквівалентністю генеричних лікарських засобів в Україні.

У відділі вивчаються та проводиться на базі клінічного підрозділу (25 ліжок) лікування хворих на  захворювання серця. Для цього використовуються сучасні лабораторні та інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи:  2D-, 3D- ехокардіографія;  навантажувальні тести (ВЕМ, тредміл);  добовий моніторинг артеріального тиску та ЕКГ,  комп’ютерна томографія та магнітно-резонансна;  сучасні біохімічні та імунологічні дослідження;  генетичні дослідження; томографія.

Завідувач відділення клінічної фармакології:
Тхор Наталія Володимирівна.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ НАУКОВОЇ РОБОТИ ВІДДІЛУ:

  • вивчення ефективності медикаментозних методів терапії захворювань серцево-судинної системи, розробка диференційованих підходів до лікування на основі дослідження клінічних, гемодинамічних, електрофізіологічних та лабораторних даних;
  • вивчення впливу медикаментозної терапії на процеси ремоделювання серця і судин у пацієнтів з кардіоваскулярними захворюваннями;
  • розробка диференційованих підходів до діагностики структурно-функціональних змін серця, лікування серцевої недостатності у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ ВІДДІЛУ:

  • вивчення кардіотоксичності протипухлинних препаратів: виявлення ранніх проявів кардіотоксичності, розробка методів профілактики, довготривале спостереження за пацієнтами з моніторуванням кардіогемодинаміки, порушень ритму серця, артеріального тиску, проявів серцевої недостатності;
  • розробка дизайну клінічних випробувань, протоколів клінічних досліджень, реєстраційних форм пацієнта, тощо;
  • розрахунок вибірки пацієнтів, розробка плану статистичних методів досліджень, статистична обробка результатів клінічних випробувань;
  • проведення клінічних випробувань I-IV фази – від розробки концепції до заключного звіту та публікацій;
  • проведення досліджень по вивченню біоеквівалентності лікарських засобів;
  • моніторинг побічних явищ/побічних реакцій лікарських засобів;
  • фармакоекономічні дослідження лікарських засобів.