
Нові горизонти в терапії ATTR-CM: Інгібітори SGLT2 демонструють
суттєве покращення виживаності пацієнтів
За матеріалами конгресу Європейської асоціації серцевої недостатності (Heart Failure 2026)
Автори: Сергій Кожухов, д.мед.н., Наталія Довганич, к.мед.н.
ДУ «ННЦ» Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. акад. М.Д.Стражеска НАМН України», Київ
Вступ та актуальність проблеми
Транстиретинова амілоїдна кардіоміопатія (ATTR-CM) тривалий час вважалася орфанним захворюванням із невтішним прогнозом та вкрай обмеженими опціями патогенетичного лікування. Сьогодні, завдяки впровадженню сучасних методів візуалізації (МРТ серця, сцинтиграфія міокарда з міченими технецієм фосфатами), ми спостерігаємо значне зростання частоти встановлення цього діагнозу у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЗФВЛШ).
Попри появу специфічних стабілізаторів транстиретину (таких як тафамідіс), проблема ефективної супутньої терапії СН на тлі ATTR-CM залишається гострою. Класичні схеми лікування СН (бета-блокатори, іАПФ/БРА) часто погано переносяться цими пацієнтами через жорсткість міокарда та схильність до гіпотонії.
Донедавна доказова база щодо застосування інгібіторів натрійзалежного котранспортера глюкози 2-го типу (SGLT2i) при амілоїдозі серця залишалася обмеженою та фрагментованою, базуючись лише на невеликих обсерваційних серіях випадків. Нові дані, представлені на конгресі Heart Failure 2026, покликані змінити цю парадигму.
Дизайн та методологія дослідження
В рамках конгресу було презентовано результати масштабного систематичного огляду та ретроспективного когортного дослідження. Автори роботи провели всеосяжний пошук у провідних міжнародних базах даних (CENTRAL, Scopus, EMBASE та PubMed), щоб оцінити реальну клінічну ефективність SGLT2i у цієї когорти хворих.
Клінічні характеристики:
Загальна вибірка: Поглибленому аналізу піддано 111 пацієнтів із верифікованим діагнозом ATTR-CM.
Групи порівняння: Пацієнти, які отримували терапію SGLT2i у складі комплексної схеми лікування СН, порівнювалися з хворими, які не отримували препарати цієї групи.
Період спостереження: Середня тривалість моніторингу пацієнтів становила 25 місяців (~2 роки).
Кінцеві точки:
Первинна кінцева точка: Загальна смертність (all-cause mortality).
Вторинні кінцеві точки: Частота госпіталізацій через декомпенсацію серцевої недостатності та комбінована кінцева точка (загальна смертність + госпіталізації з приводу СН).
Результати дослідження та статистичний аналіз
Презентовані дані продемонстрували переконливу перевагу застосування SGLT2i у пацієнтів із транстиретиновим амілоїдозом серця.
1. Зниження загальної смертності
Найбільш вражаючим результатом став аналіз залежно від часу (time-varying analysis). Серед пацієнтів, які приймали інгібітори SGLT2, було зафіксовано драматичне зниження ризику смерті від будь-яких причин:
Відносний ризик (HR): 0.35
95% довірчий інтервал (CI): 0.13–0.97
Статистична значущість: P = 0.04
При узагальненому (пулованому) аналізі загальний показник зниження смертності також залишався високозначущим: HR 0.56 (95% CI 0.46–0.68). Це означає зниження ризику летальних наслідків майже на 44%.
2. Вплив на частоту госпіталізацій
Терапія SGLT2i дозволила суттєво розвантажити стаціонарний етап нагляду за пацієнтами, зменшивши частоту повторних госпіталізацій через декомпенсацію серцевої діяльності:
Відносний ризик (HR): 0.66 (95% CI 0.51–0.86)
3. Комбінована кінцева точка (загальна смертність + частота госпіталізацій)
Ризик настання комбінованої події (смерть або госпіталізація) знизився на 45%, демонструючи при цьому повну гомогенність даних між аналізованими підгрупами:
Відносний ризик (HR): 0.55 (95% CI 0.38–0.80)
Обговорення та потенційні механізми дії
Чому інгібітори SGLT2, які спочатку створювалися як цукрознижувальні препарати, демонструють такий потужний ефект при рестриктивному фенотипі, притаманному ATTR-CM?
Науковці виділяють кілька ключових механізмів, які виходять за межі простого осмотичного діурезу:
1. Прямий вплив на іонні канали міокарда: Зменшення цитозольного перевантаження натрієм та кальцієм, що покращує діастолічне розслаблення жорсткого «амілоїдного» міокарда.
2. Зменшення інтерстиціального набряку: На відміну від петльових діуретиків, SGLT2i виводять рідину переважно з інтерстиціального простору, а не з судинного русла, що запобігає падінню серцевого викиду у пацієнтів із фіксованим ударним об’ємом.
3. Енергетична оптимізація: Переключення метаболізму міокарда на більш ефективне використання кетонових тіл, що вкрай важливо для енергетично дефіцитного серця при амілоїдозі.
Цитата авторів дослідження: «Ці результати підтримують нову роль SGLT2i як потенційно модифікуючого перебіг захворювання (disease-modifying) ад’юванта в менеджменті ATTR-CM та підкреслюють необхідність підтвердження в проспективних рандомізованих дослідженнях».
Клінічний погляд кардіо-онколога
Дане дослідження має величезне практичне значення. У пацієнтів з амілоїдозом серця (як ATTR, так і AL-типу) ми щодня стикаємося з проблемою титрації доз стандартних засобів для лікування СН. Сакубітрил/валсартан або бета-блокатори часто викликають у таких хворих виражену ортостатичну гіпотонію чи брадикардію.
Натомість інгібітори SGLT2 демонструють унікальний профіль гемодинамічної безпеки — вони практично не знижують системний артеріальний тиск у пацієнтів із вихідною нормо- або гіпотонією, але при цьому забезпечують надійний нейрогуморальний захист та контроль волемічного статусу.
Крім того, для пацієнтів, які готуються до складних етапів терапії (включаючи трансплантацію кісткового мозку при AL-амілоїдозі чи специфічну терапію при ATTR- амілоїдозі), призначення SGLT2i може стати тим самим «клінічним містком», який стабілізує функцію серця та дозволить пацієнту успішно пройти всю дистанцію лікування.
Висновки та майбутні перспективи
1. Терапія SGLT2i асоціюється зі зниженням ризику загальної смертності на 44% та госпіталізацій з приводу серцевої недостатності на 34% у пацієнтів із ATTR-CM.
2. Препарати цієї групи слід розглядати як важливий базовий компонент комплексної терапії СН у пацієнтів з амілоїдною кардіоміопатією, не чекаючи прогресування рестриктивних змін.
3. Очікувані проспективні рандомізовані клінічні дослідження мають остаточно закріпити інгібітори SGLT2 у міжнародних протоколах лікування амілоїдозу серця.
Стаття призначена для практикуючих кардіологів та терапевтів. Наведені дані базуються на офіційних матеріалах конгресу Heart Failure 2026.
ОГОЛОШЕННЯ КОНКУРСУ НА ВАКАНТНУ ПОСАДУ
ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА
Відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», статуту Національної академії медичних наук України (НАМН України), затвердженого Загальними зборами НАМН України від 16 травня 2023 року (зареєстрованого Міністерством юстиції України (наказ від 18 вересня 2023 року №3467/5), Постанови Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 03 квітня 2026 №7/8, Президія НАМН України оголошує конкурс на вакантну посаду генерального директора ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ, КЛІНІЧНОЇ ТА РЕГЕНЕРАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М. Д. СТРАЖЕСКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ».
Висування кандидатур на посаду генерального директора ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР «ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ, КЛІНІЧНОЇ ТА РЕГЕНЕРАТИВНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА М. Д. СТРАЖЕСКА НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» необхідно подати до Президії НАМН України не пізніше 02 червня 2026 року.
В поданні мають міститися відомості про наукову, науково-організаційну та інші види діяльності претендента.
Адреса Президії НАМН України: вул. Герцена 12, м. Київ, 04050.
Контактний телефон: +38(044)-483-04-70
E-mail: namn_7@ukr.net
ДО УВАГИ ПАЦІЄНТІВ
Поступове відновлення планової госпіталізації в Центрі
У ДУ «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ІМ. АКАД. М.Д. СТРАЖЕСКА НАМН УКРАЇНИ» після стабілізації роботи інженерних та енергетичних систем розпочато поступове відновлення планової госпіталізації з урахуванням наявних технічних можливостей та безпекових умов.
Надання екстреної медичної допомоги та ургентна госпіталізація здійснюються у цілодобовому режимі та в повному обсязі.
Амбулаторна медична допомога надається у стандартному режимі.
Дякуємо за розуміння та довіру.
Важлива інформація!
Зміни в режимі роботи центру
У зв’язку зі складною ситуацією із забезпеченням енергоносіями та електропостачанням у місті Києві в клініці ДУ «НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР ІМ. АКАД. М.Д. СТРАЖЕСКА НАМН УКРАЇНИ» тимчасово призупинено проведення планової госпіталізації. При цьому надання екстреної медичної допомоги та ургентна госпіталізація здійснюються у повному обсязі.
Амбулаторна медична допомога надається у стандартному режимі.
Про відновлення планової госпіталізації буде повідомлено додатково на офіційному сайті закладу та в соціальних мережах. Просимо з розумінням поставитися до тимчасових обмежень.
Дякуємо за довіру.

Пам’яті
Володимира Миколайовича КОВАЛЕНКА
(1949-2025)
Адміністрація та колектив Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» з глибоким сумом сповіщають, що 18 грудня 2025 року на 77-му році пішов з життя генеральний директор Центру, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, член Президії НАМН України КОВАЛЕНКО Володимир Миколайович.
Володимир Миколайович народився 2 лютого 1949 року в селі Вороніж Шосткинського району Сумської області.
У 1966 -1972 роках навчався в Дніпропетровському медичному інституті, де після його закінчення розпочав свою наукову діяльність.
У 1974 році захистив кандидатську, а у 1982 році — докторську дисертацію. У 1983 році Володимир Миколайович був обраний професором та завідувачем кафедри терапії факультету удосконалення лікарів, а з 1985 року обіймав посаду декана факультету удосконалення лікарів Дніпропетровського медичного інституту.
У 1989 році був призначений Головним терапевтом Міністерства охорони здоров’я України.
З 1990 року по теперішній час очолював кафедру терапії та ревматології Національного університету охорони здоров’я ім. П.Л. Шупика.
Протягом 27 років — з 1991 року до останніх днів життя — академік КОВАЛЕНКО Володимир Миколайович очолював Державну установу «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України», мав звання Заслуженого діяча науки і техніки України.
За вагомий внесок у розвиток науки та охорони здоров’я України нагороджений державними нагородами України: орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, орденами «За заслуги» III, II та I ступенів, а також Державною премією України в галузі науки і техніки.
Коваленко Володимир Миколайович був президентом Всеукраїнської асоціації кардіологів, президентом Всеукраїнської асоціації ревматологів, членом Європейського товариства кардіологів, членом правління Європейської антиревматичної ліги та Координаційної ради Всесвітньої антиревматичної ліги.
Автор понад 800 наукових праць, зокрема більше ніж 110 — за кордоном. Є автором 45 монографій і навчальних посібників, 18 патентів на винаходи. Підготував 33 кандидатів та 23 докторів наук.
Володимир Миколайович був видатним ученим і лікарем, справжнім лідером української кардіологічної та засновником ревматологічної школи, мудрим наставником для багатьох поколінь медиків. Його професійна та наукова діяльність, відданість справі зробили неоціненний внесок у розвиток вітчизняної медичної науки та охорони здоров’я. Його вирізняли внутрішня самодисципліна, висока вимогливість до себе й оточуючих, які поєднувалися з людською мудрістю, зваженим та об’єктивним ставленням до оточуючих.
До останніх днів життя КОВАЛЕНКО Володимир Миколайович сумлінно виконував свій обов’язок перед медициною та наукою України.
Плідна самовіддана праця, вагомі наукові здобутки та щира людяність Володимира Миколайовича назавжди залишаться в пам’яті всіх, хто мав честь його знати, а життєвий шлях є прикладом постійного служіння народу України.
Світла пам’ять про Володимира Миколайовича назавжди залишиться в серцях колег, учнів і всіх, хто мав честь працювати поруч із ним.
Адміністрація та колектив Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» висловлює щирі співчуття рідним і близьким.
Церемонія прощання розпочнеться о 10.30 22 грудня 2025 року в актовій залі Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України».
Державна установа «Національний науковий центр «Інститут кардіології,
клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска
Національної академії медичних наук України» отримала від БО «Благодійний
фонд Євгена Пивоварова» інтегровані системи зберігання та передачі енергії
17 липня 2025 року Державною установою «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» отримано від БО «Благодійний фонд Євгена Пивоварова» два комплекти інтегрованих систем зберігання та передачі енергії.
Після встановлення, ці системи забезпечують живленням елементів об’єкта критичної та соціальної інфраструктури під час перебоїв електропостачання, а саме у спеціалізованому відділенні інтенсивної терапії та реанімації кардіологічного профілю.
Висловлюємо щиру вдячність Американській благодійній організації Direct Relief, Міністерству цифрової трансформації України, Міністерству охорони здоров’я України, Національній академії медичних наук України та БО «Благодійний фонд Євгена Пивоварова» за надання систем зберігання енергії!
Адміністрація ДУ «Національний науковий центр ім. акад. М.Д. Стражеска НАМН України» дбає про безпеку своїх пацієнтів, постійно підвищуючи якість медичної допомоги. Регулярні навчання персоналу забезпечують впровадження сучасних методик та новітніх технологій для ефективного та безпечного лікування.
26 вересня 2024 року в нашій Клініці відбувся семінар, присвячений темі «Безпечна інфузія». Захід було організовано головною медичною сестрою Новицькою Раїсою Анатоліївною для молодших спеціалістів з медичною освітою всіх структурних підрозділів.
Мета заняття: зниження ризику передачі до пацієнта потенційно небезпечних мікроорганізмів та захист персоналу від мікрофлори пацієнта.
Для підвищення професійних навичок медперсоналу було створено реалістичні умови: навчання проводилось із використанням анатомічно точної моделі руки для внутрішньовенних ін’єкцій.
Особливу увагу було приділено важливим аспектам догляду за катетерами, тривалості їх використання, вчасному виявленню та запобіганню розвитку можливих ускладнень.
Також учасникам були представлені новітні технології у сфері виробництва периферичних катетерів та систем для внутрішньовенного введення інфузійних розчинів.
Семінар супроводжувався інтерактивним обговоренням із розбором реальних медичних випадків.
Безпека пацієнтів – наш пріоритет, професійність персоналу – наша гарантія!
10 травня 2023 року відбулися збори колективу наукових працівників державної установи “Національний науковий центр “Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України” для обрання кандидатури на посаду генерального директора. На зборах були присутні наукові працівники науково-клінічних та лікувально-діагностичних підрозділів Центру. З них, з правом голосу, згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», були присутні 123 особи із 138 наукових працівників (89,1%). Були заслухані виступи із програмами КОВАЛЕНКА Володимира Миколайовича та СІРЕНКА Юрія Миколайовича. Після доповідей кандидати відповідали на запитання та відбулося обговорення. Було проведено таємне голосування за результати якого: за КОВАЛЕНКА Володимира Миколайовича проголосували 69 (56,1%) наукових працівників, за СІРЕНКА Юрія Миколайовича – 53 (43,1%) та не підтримали жодного кандидата – 1 (0,8%).

Caravaggio Trial: Апіксабан не поступається низькомолекулярному гепарину при лікуванні онкоасоційованих венозних тромбоемболій
Новий оральний антикоагулянт (НОАК) апіксабан не поступається підшкірному дальтепарину для лікування онко-асоційованих венозних тромбоемболій (ВТЕ), Результати представлено на науковій віртуальній сесії ACC.20/WCC Virtual. Дослідження Caravaggio також продемонструвало видсутність підвищення великих кровотеч при застосуванні апіксабану.
Відповідно до останніх рекомендацій, едоксабан або ривароксабан показані для лікування ВТЕ у хворих на рак, однак клінічна користь цих препаратів обмежена підвищеним ризиком виникнення кровотеч, зокрема з шлунково-кишкового тракту…
















